1.Не навчайте того, в чому не обізнані: для правильного
виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні
особливості.
2.Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
Ваша мета — виростити її для життя серед людей.
3.Довіряйте вашій дитині, розтлумачуйте те, що вона робить
краще, а що — гірше. Залишайте за нею право на власні помилки:
дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти.
4.Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись
у своїх силах поступово, і з неї виросте відповідальна особистість.
5.Будьте терплячими.
6.Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам'ятайте:
твердість лінії у вихованні досягається не покараннями, а
стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном
спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7.Потурбуйтесь про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у
спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших
розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху самі
вчаться розпоряджатися собою.
8.Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав»,
замініть цю форму вимоги іншою: «Роби тому, що не зробити цього
не можна, це принесе користь».
Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському
розпорядженню, а тому, що це доцільно, розумно, потрібно.
9.Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто
незадоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте
свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками.
Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це
допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.
10.Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це
все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».
Ми виховуємо своїх дітей на прикладі свого життя, системи
власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю,
виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою
в квартирі, ставленням до праці та дозвілля.
Поради батькам, що виховують у сім’ї дитину з особливими освітніми потребами
Комментариев нет:
Отправить комментарий